Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.

Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість

сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях)

володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні)

володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І рівень – початковий	Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.
ІІ рівень – середній	Учень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв’язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя.
ІІІ рівень – достатній	Учень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
ІV рівень – високий	Учень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання.

Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 бали; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів.

12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об’єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.

Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

У СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Додаток 2

УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

МОВА НАВЧАННЯ

В основу розробки критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з мови навчання (української та мов національних меншин) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв’язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.

З огляду на зазначене об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є:

– мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;

– знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;

– орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;

– графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.

І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності

1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого)

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.

Для цього використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповіді. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповіді на кожне, у 3-4 класах – 6 запитань з трьома варіантами відповіді на кожне.

У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах – 2 бали.

2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру.

Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі.

Уміння вести діалог оцінюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	1	Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише “так” чи “ні”
	2	Учень (учениця) лише підтримує діалог (реагує на репліки співрозмовника – повідомлення, запитання, спонукання), однак не ініціює розмови. При цьому припускається 3-4 із зазначених нижче недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає нормі
	3	Учень (учениця) лише підтримує діалог, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови, припускаючись 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає нормі
ІІ Середній	4	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, але лише у тому разі, коли йдеться про фактичний зміст; робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
	5	Учень(учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, припускаючись 3-4 із зазначених нижче помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
	6	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, допускаючи 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) підтримує й ініціює діалог, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається більше 3-ох мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі
	8	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, досить швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, дотримується правил культури спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 2-3 мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі
	9	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, демонструє належну культуру спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 1-єї мовної помилки. Обсяг діалогу відповідає нормі
ІV Високий	10	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку, але невпевнено і з приводу не всіх аспектів спілкування. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам
	11	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку з приводу предмета розмови, однак не дуже впевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам
	12	Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, впевнено висловлює свою думку з приводу всіх аспектів предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

3. Монологічне мовлення

Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах – усний твір.

Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року, в 4 класі – у кінці кожного семестру.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставиться одна оцінка – за зміст.

За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.

Критерії оцінювання грамотності письмового переказу такі самі, як критерії оцінювання диктанту. Оцінювання змісту зв’язного висловлювання здійснюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	1	Учень (учениця) будує лише 1-2 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись великої кількості мовних (лексичних, граматичних) помилок
	2	Учень (учениця) будує 2-3 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст. При цьому його лексичний запас обмежений, мовних помилок не дуже багато
	3	Учень (учениця) будує більше 3-ох х речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст, демонструючи збіднений лексичний запас, припускаючись окремих мовних помилок
ІІ Середній	4	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні наявні такі недоліки: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
	5	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні допущено 3-4 з перерахованих нижче недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
	6	Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка; збіднена лексика, є мовні помилки
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається більше 3-ох мовних помилок
	8	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриваючи його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні всі структурні частини (зачин, основна частина, кінцівка), проте не висловлено власної думки школяра з приводу сказаного, допущено 2-3 мовні помилки
	9	Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку, дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка); однак не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається 1-єї мовної помилки
ІV Високий	10	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, своє ставлення до предмета розмови висловлює не дуже впевнено; лексика багата, допущено 1-2 мовні помилки
	11	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, але не дуже впевнено; лексика багата, мовні помилки відсутні
	12	Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не допускаючи мовних помилок

4. Читання

Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів.

У 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання.

Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання – до 20 слів за хвилину.
ІІ Середній	Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв. Виявляє розуміння окремих речень. Швидкість читання – 20-24 слова за хвилину
ІІІ Достатній	Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень. Виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного. Швидкість читання – 25-29 слів за хвилину
ІV Високий	Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання – 30 і більше слів за хвилину