Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Негрубими помилками є:

нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами
неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі
неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі
неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням
не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення
помилки у записах математичних термінів, символів
відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.

Охайні виправлення є недоліками роботи.

Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2-му класі початкової школи: І семестр - до 20 хв, II семестр - до 30 хв, 3 - 4-й класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.

Додаток 8
Я І УКРАЇНА

НАВКОЛИШНІЙ СВІТ

1-2 класи

Об’єктами перевірки та оцінювання з цього курсу є:

а) знання фактичного матеріалу:

прізвища, імені, домашньої адреси;
імені батьків, найближчих родичів;
назви своєї держави, її столиці;
основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо);
трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак;

б) уявлення про:

національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);
найпростіші права й обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на освіту);
основні історичні пам’ятки рідного краю;
основні заняття населення рідного краю;
різноманітність неживої і живої природи довкілля та рідного краю;
взаємозв’язки у природних явищах;
взаємозв’язки у соціальних явищах;
взаємозв’язки між природними й соціальними явищами (залежність живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об’єктів природи);

в) елементарні поняття:

пори року (осінь, зима, весна, літо);
дерева, кущі, трав’янисті рослини;
звірі, птахи, комахи;
родина, рідня, родовід;
народний календар.

г) практичні й інтелектуальні вміння:

дотримуватися основних правил раціональної організації праці, правил поведінки учня;
відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності;
спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;
спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні;
визначати взаємозв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;
аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками;
встановлювати найпростіші зв’язки у природному та соціальному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи;
аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;
виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності;
орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи.

Учитель заохочує і відзначає емоційно-вольове, моральне, естетичне ставлення до природного і соціального оточення, до самого себе, до людей, до одержуваних знань у процесі пізнавальної діяльності:

мотиви позитивних учинків (учитель обґрунтовує їх моральний зміст);
стосунки в колективі (зацікавленість у спільній справі, взаємодопомога, щирість, чесність, справедливість; у стосунках між дітьми виникають і негативні риси: злість, жадібність, заздрість, хитрість, лінощі. Не називаючи конкретних імен, учитель висловлює оцінні судження до цих негативних проявів поведінки);
усвідомлення дитиною своїх слабких і сильних сторін; уміння керувати власними почуттями, настроями відповідно до конкретних подій; уміння оцінювати свої почуття та переживання;
дотримування правил спілкування (уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, вміти висловити незгоду щодо думки співрозмовника так, щоб не образити його), правил гостинності;
розв’язання проблемно-оцінних ситуацій;
вшанування традицій українського народу, знання свого родоводу;
орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, володіти елементарними навичками само- і взаємодопомоги).

На кінець навчального року в 1 і 2 класах учитель визначає рівень навчальних досягнень учнів за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає і називає об’єкти природного і соціального оточення, утруднюється відмежувати істотні ознаки від неістотних. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати володіє на рівні відтворення зразка з допомогою вчителя. Спостереження, практичні роботи виконує під керівництвом учителя.
ІІ Середній	Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі елементарних уявлень і понять. Відтворюючи їх зміст, змішує істотні й неістотні ознаки. Природничі й соціальні об’єкти характеризує за планом, запропонованим учителем. Відповідь доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, дидактичних матеріалів. З допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними і соціальними об’єктами. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати тощо володіє на рівні відтворення зразка в подібних ситуаціях. Під час спостережень виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але утруднюється аналізувати об’єкти у логічній послідовності. Практичні роботи виконує під керівництвом учителя, планує окремі етапи її виконання.
ІІІ Достатній	Учень (учениця) засвоїв(-ла) фактичний матеріал, елементарні уявлення й поняття. В основному логічно, самостійно відтворює знання, але допускає окремі неточності, з допомогою вчителя виправляє їх. Відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень; визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює зв’язки у природному й соціальному оточенні. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування у зміненій навчальній ситуації. Спостереження за природними й соціальними об’єктами, практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними з допомогою вчителя. На основі одержаних результатів, за незначної допомоги вчителя, робить висновки, зумовлені змістом навчального матеріалу.
ІV Високий	Учень (учениця) свідомо засвоїв(-ла) навчальний матеріал, вміє скористатися здобутими знаннями в життєвих ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями; пояснює найпростіші закономірності природних і соціальних явищ; зацікавлено сприймає творчі завдання з зошита, підручника. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування в нових навчальних ситуаціях. Спостереження проводить за різноманітними об’єктами (в межах програми). За результатами спостережень робить самостійні висновки. Практичні роботи виконує за інструкцією, складеною вчителем, самостійно обґрунтовує їх результати.

Громадянська освіта

3-4 класи

Об’єктами контролю у курсі є такі суспільствознавчі аспекти:

знання, які відображають види соціального досвіду, передбачені навчальною програмою (переважно на рівні уявлень і понять);
досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері;
досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:

обсяг інформації про предмети і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв’язків і залежностей);
активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозуванні результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей;
вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху;
вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов’язку, патріотизму, відповідальності тощо).

Узагальненими рівнями навчальних досягнень у зазначеній вище предметній сфері виділено: початковий, середній, достатній, високий.

Кожному з них відповідають оцінки в балах, які визначаються на основі встановлених критеріїв.

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	1	Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією).
	2	Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення; особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо; виявляє здатність до елементарного викладу думки.
	3	Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: Так сталося, тому що… Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло; доброзичливість, байдужість тощо. Вибірково реагує на пізнавальний матеріал.
ІІ Середній	4	Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції.
	5	Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила. Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки; ілюструванні правил прикладами.
	6	Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива. Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами. З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки.
	8	Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні.
	9	Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. Уміє засвоєні цінності, норми поведінки частково застосовувати в змінених ситуаціях.
ІV Високий	10	Учень (учениця) володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо). Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності. Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює поведінку власну та однокласників.
	11	Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем. Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших.
	12	Учень (учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо). Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. Самостійно ставить пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Подорож в народну мудрість” тощо. Володіє загальними способами діяльності в межах навчальної програми.