Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Читання мовчки

Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі перевіряється у процесі поточного опитування . У 4 класі перевіряється й оцінюється під час поточного опитування, а також у процесі підсумкової контрольної роботи наприкінці першого і другого семестрів. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб, розуміння змісту прочитаного, темп читання.

Показники темпу читання мовчки

Клас	І семестр	ІІ семестр
3	85-110 сл/хв	90-140 сл/хв
4	100-150 сл/хв	110-170 сл/хв і більше

Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов’язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує на бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонують 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, окремі особливості художньої мови, розуміння слів і висловів ужитих у прямому і переносному значеннях, визначення головної думки тексту.

Правильна відповідь на 1 запитання оцінюється 1 балом.

Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал.

Читання мовчки оцінюється за такими критеріями:

4 клас

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання і норми читання
І Початковий	1	Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від нормативного.
	2	Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від нормативного.
	3	Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного.
ІІ Середній	4	Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного.
	5	Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від нормативного.
	6	Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим, а основний смисл залишається неосвоєним. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам.
	8	Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники.
	9	Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання.
ІV Високий	10	Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос.
	11	Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники.
	12	Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання..

Оцінювання читання напам’ять

Якість читання напам’ять визначається за такими критеріями:

– правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту;

– виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності);

– дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Вимоги до якості читання напам’ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер.

Перевірка читання напам’ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.

Вчитель може розсередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою «вивчення напам’ять».

Перевірка вивчення напам’ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.

Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання
		Правильність, повнота відтворення фактичного змісту тексту	Виразність читання	Дотримання учнями орфоепічних норм
І Початковий	1	Учень (учениця) утруднюється в повному обсязі вивчити напам’ять текст, тому відтворює окремі фрагменти змісту твору, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів.	Монотонне, невиразне читання, наявні тривалі паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення.	Допускає низку помилок у вимові та наголошуванні слів.
	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину тексту, порушує послідовність викладу, допускає низку помилок на перестановку, заміну слів.	Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення.	Допускає 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів.
	3	Учень (учениця) відтворює менше половини тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 4 і більше помилок на перестановку, заміну слів.	Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) намагається інтонувати речення.	Допускає дещо меншу кількість помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6).
ІІ Середній	4	Учень (учениця) відтворює більшу половину тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 3 помилки на перестановку, заміну слів, пропуск строф.	Учень (учениця) відтворює текст з паузами, невиразно, монотонно; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією; темп відтворення нерівномірний. Учень (учениця) намагається правильно інтонувати речення, однак помиляється в інтонуванні кінця речення.	Допускає помилки у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5).
	5	Учень (учениця) відтворює текст в основному правильно. Однак допускає помилки у відтворенні фактичного змісту, допускає до 2 помилок на пропуск строф, перестановку чи заміну слів.	Учень (учениця) відтворює текст з паузами; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; намагається користуватися прийомами інтонування, однак у виборі інтонаційних засобів виразності потребує допомоги вчителя.	Допускає до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.
	6	Учень (учениця) відтворює текст загалом правильно, але потребує неодноразової допомоги вчителя під час його відтворення, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів.	Учень (учениця) намагається користуватися прийомами інтонування та засобами виразності. Однак не вміє самостійно визначити потрібний тон, темп, логічний наголос, помиляється в інтонуванні кінця речень; є деякі недоліки в дикції.	Допускає до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.
ІІІ Достатній	7	Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає перестановку чи заміну слів.	Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті. Однак емоційне забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне. Учень (учениця) потребує часткової допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.	Допускає 2-3 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.
	8	Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє з незначною допомогою вчителя.	Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується мовленнєвими засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу відтворення і сили голосу.	Допускає 1-2 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.
	9	Учень (учениця) правильно відтворює текст, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно.	Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується інтонаційними, мовленнєвими та позамовними засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу.	Може допустити 1-2 орфоепічні помилки.
ІV Високий	10	Учень (учениця) повно і правильно відтворює текст. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку може виправити.	Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення. Вміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби виразності відповідно до жанрової специфіки твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз у процесі відтворення тексту.	Може допустити 1-2 орфоепічні помилки.
	11	Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору.	Учень (учениця) вдало вибирає і користується мовленнєвими та позамовними засобами виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; вміє передати авторський задум.	Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє.
	12	Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору.	Учень (учениця) вдало самостійно добирає і вдало користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту), мовленнєвими та позамовними (використовує міміку, жести) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію, передає своє та авторське ставлення до змісту твору.	В основному дотримується норм літературної вимови.

Крім навички читання вголос і мовчки, читання напам’ять, контролю й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені такими змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальними програмами: елементарна обізнаність з колом дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою.

Їх перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.

Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів за вимогами змістових ліній: коло дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою

2 клас

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання і норми читання
І Початковий	Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та пояснити їх призначення.
ІІ Середній	Учень (учениця) під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів, з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. З допомогою вчителя правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки.
ІІІ Достатній	Емоційна реакція учня (учениці) на зміст і події прослуханого твору є адекватною. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, формулюванні найпростіших оцінних суджень. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення.
ІV Високий	Учень (учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв'язок заголовка із змістом твору. Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 5—6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).