Методичні рекомендації по організації захисту дітей при виникненні надзвичайних ситуацій вступ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Вступ
Згідно із статтею 3 Конституції України життя і здоров’я людини, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями, за забезпечення яких держава відповідає перед нею. Безпека людини і навколишнього середовища, їх захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних факторів є неодмінною умовою розвитку суспільства.

На підставі законів: “Про Цивільну оборону України”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій”, постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2001 р. №874 “Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері цивільного захисту”, основними положеннями Цивільної оборони освітньої галузі вважається забезпечення її готовності до дій в умовах загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та в умовах можливих терористичних проявів, організоване переведення системи цивільної оборони з мирного на воєнний стан і стійке управління під час виконання завдань цивільної оборони.

З метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження, зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж Законом України “Про цивільну оборону України “ передбачена підготовка і перепідготовка керівного складу з цивільної оборони та навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Зокрема, програма комплексних навчальних занять “охорона життя і здоров’я учнів” включає підготовку учнів загальноосвітніх шкіл з цивільної оборони.

Під час розробки державних стандартів освіти для кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня обов’язково передбачається мінімум змісту питань з підготовки населення до дій при виникненні надзвичайних ситуацій.

Державні органи управління освітою організовують підготовку студентів та навчально-виховну роботу з дітьми й учнівською молоддю відповідно до функціональної освітньої підсистеми “Навчання з питань безпеки життєдіяльності” єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Обсяги, зміст, навчання та форми перевірки знань з основ цивільної оборони та безпеки життєдіяльності населення визначаються типовими навчальними планами й програмами, які затверджуються Міністерством освіти і науки України за погодженням з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Підготовка учнів професійно-технічних та середніх закладів освіти до дій при виникненні надзвичайних ситуацій здійснюється за програмою основ безпеки життєдіяльності та, починаючи з передвипускного класу, за відповідним розділом допризовної підготовки – цивільна оборона, що передбачається навчальними планами і програмами професійно-технічних та середніх закладів освіти.

Вивчення учнями професійно-технічних та середніх закладів освіти питань основ безпеки життєдіяльності та цивільної оборони щороку повинно завершуватися підготовкою та проведенням “Дня цивільної оборони.”

Облік виконання планів підготовки та проведення практичних заходів “Дня цивільної оборони” ведеться в журналі виконання педагогічного навантаження відповідно до встановлених вимог.

Організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками з основ безпеки життєдіяльності є методичні кабінети з цивільного захисту, базових (опорних) середніх закладів освіти, на базі яких створюються міжшкільні методичні об’єднання.

1. 
   Можливі надзвичайні ситуації та висновки оцінки обстановки, яка може скластися.
   

У місцевості, де розташована школа (ПТУ), згідно з обліком фізико-географічних особливостей, довголітніми спостереженнями за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, аналізом наявності потенційно небезпечних для населення підприємств та споруд поблизу школи (ПТУ) можливо виникнення таких надзвичайних ситуацій:

• 
  радіоактивне забруднення та зараження місцевості у разі аварії на АЕС
  

• 
  зараження небезпечними хімічними речовинами (НХР) у разі виникнення аварії з викидом аміаку (хлору тощо) на хімічно-небезпечному об’єкті _______, розташованому в ___ км (м) від школи (ПТУ), або на залізниці (автомобільному транспорті) під час перевезення НХР, розташованих у ___ км (м);
  
• 
  пожежі на об’єктах народного господарства або в школі (ПТУ);
  
• 
  затоплення при інтенсивному таненні снігу у весняний період та повені на річках;
  
• 
  катастрофічне затоплення при зруйнуванні греблі Київської ГЕС (для шкіл 27 населених пунктів, 6-ти районів(Вишгородський, Броварський, Бориспільський, Обухівський, Миронівський, К. Святошинський));
  
• 
  епідемії;
  
• 
  стихійні лиха, що спричинюються явищами природи (снігові бурі, смерчі, урагани та ін.).
  

Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного,

хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та

інших видів небезпеки школа (ПТУ) отримає сповіщення від відділу НС,

управління освіти, по радіотрансляційній мережі, телебаченню, телефоном.

2. 
   Порядок виконання основних заходів ЦО.
   

При аварії н АЕС.

Отримавши повідомлення відділу НС про виникнення аварії на АЕС необхідно:

• 
  укрити учнів у ЗС(захисних спорудах), які є. За відсутності ЗС або неможливості зайняти ЗС, залишитися у приміщенні та провести додатково його герметизацію;
  
• 
  організувати прийняття йодистого препарату;
  
• 
  ввести режим радіаційного захисту;
  
• 
  виставити пост РХС та організувати чергування його особового складу;
  
• 
  згідно із вказівками управління НС області організувати евакуацію учнів, працівників і членів їх сімей.
  

При аварії на підприємстві з викидом ХНР.

Отримавши повідомлення відділу НС про аварію на хімічно-

небезпечному об’єкті з викидом аміаку (хлору та ін.) та небезпеку хімічного зараження, необхідно:

• 
  негайно вивести всіх із зони зараження в безпечне місце;
  
• 
  у разі неможливості негайно вийти із зони зараження залишатися в приміщенні та провести додатково його герметизацію;
  
• 
  організувати евакуацію учнів у безпечне місце після проходження хмари забрудненого повітря;
  
• 
  вихід із зони хімічного зараження здійснювати в бік, перпендикулярний напряму вітру, уникаючи переходів через тунелі. яри (в яких концентрація ХНР вища);
  
• 
  при підозрі на отруєння ХНР виключити фізичне навантаження, дати багато пити та викликати лікаря.
  

При забрудненні ртуттю, її парами

Необхідно:

• 
  негайно повідомити відділу НС району (міста) та санепідемстанцію;
  
• 
  вивести учнів із забрудненої території і виключити доступ до неї;
  
• 
  організувати демеркуризацію і санітарний контроль за її проведенням спеціалістами санепідемстанції (утримання парів ртуті в повітрі приміщення після демеркуризації не більш як 0,0003 мг/м³);
  
• 
  повторний контроль за утриманням парів ртуті зробити двічі з інтервалом 7 днів;
  
• 
  до проведення занять у приміщенні приступати лише після дозволу місцевої адміністрації.
  

При виникненні пожежі

Необхідно:

• 
  негайно зателефонувати за номером 01, викликати пожежну службу та евакуювати учнів і працівників у безпечне місце згідно зі схемою евакуації;
  
• 
  організувати винесення майна у безпечне місце та надійну охорону, відключити електро-, газопостачання;
  
• 
  проконтролювати, щоб усі учні і працівники були евакуйовані із зони пожежі у безпечне місце;
  
• 
  організувати гасіння пожежі наявними і первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежної служби;
  
• 
  організувати зустріч пожежних підрозділів;
  
• 
  при рятуванні потерпілих із приміщення, що горить, та гасінні пожежї дотримуватися правил:
  

1) перш ніж увійти в приміщення, охоплене полум’ям, накритися з головою мокрим покривалом;

2) відчиняти двері в задимлене приміщення, обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря; відчиняючи двері, знаходитись з боку ходу дверного полотна;

3) у сильно задимленому приміщенні рухатися, зігнувшись або поповзом;

4)для захисту від чадного газу дихати через зволожену тканину.
Слід пам’ятати, що:

- маленькі діти від страху ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в

куток;

- якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і перекочуючись збийте

полум’я;

- побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ

або покривалом і щільно притисніть; на місце опіку накласти пов’язку та

відправити в лікарню;

- якщо горить електропроводка, то спершу відключити рубильник, а потім

гасити;

- виходити із зони пожежі в навітряну сторону.
Проведення евакуаційних за­ходів у школах має свої харак­терні особливості. Пов'язано це з тим, що в школі одночасно мо­же перебувати значна кількість лю­дей, тому евакуація з приміщення школи потребує більше часу, ніж евакуація зі звичайного помешкан­ня. В даному випадку надзвичайно важливо, щоб якомога швидше ого­лосити тривогу.

Під час пожежі в школі слід дот­римуватися особливих запобіжних заходів. У першу чергу потрібно зачинити двері, за якими горить вогонь. Якщо ви помітите пожежу через вікно - не намагайтеся увійти до палаючого приміщення, адже потік свіжого повітря ак­тивізує горіння. А дим, що виходитиме через відкриті двері, заважа­тиме проведенню евакуації. До того ж, потрібно негайно гучним голосом чи за допомогою гучно­мовця оголосити тривогу. Про ви­никнення пожежі інформується, в першу чергу, персонал, який може допомагати при проведенні еваку­ації людей із приміщення школи. Всі евакуйовані мають збиратися у визначеному місці для проведення переклички. Після оголошення тривоги потрібно викликати по­жежну охорону.

По прибутті підрозділу пожежної охорони його слід поінформувати про кількість евакуйованих із приміщення школи та про місце по­жежі. Пожежникам потрібно надати план евакуації.

Пропонуємо методичні поради директорам середніх шкіл для створення розробок з евакуації на випадок виникнення пожежі в школі.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
ТРИВОГА + ВИКЛИК ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ + ЕВАКУАЦІЯ + ЗБІР + ПЕРЕКЛИЧКА
Для чого це потрібно? Щоб за­побігти виникненню паніки й забез­печити організовану й безпечну ева­куацію людей зі школи, через усі на­явні виходи, а також для того, щоб спрямовувати свідомість і поведінку евакуйованих в умовах пожежі чи інших надзвичайних ситуацій.
ТРИВОГА. Будь-хто - учень чи представник персоналу має без ва­гання оголосити тривогу. У випадку, коли в одному приміщенні знахо­диться декілька установ, всі мають діяти за одним планом. Оповіщення про пожежну тривогу в будь-якій ча­стині будівлі має слугувати сигна­лом для повної евакуації з будівлі.
ВИКЛИК ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ.

При виникненні навіть незначної по­жежі чи підозри щодо її виникнення, потрібно негайно сповістити про це пожежну охорону. Оскільки опера­тивність виклику рятувальників над­звичайно важлива, відповідальність за своєчасність повідомлення про пожежу покладається на класного керівника чи на інших членів персо­налу навчального закладу.
ЕВАКУАЦІЯ. Після сигналу „Три­вога" учні повинні звільнити приміщення класу за командою вчи­теля, відповідального за кабінет. Ви­ходити із класу бажано поодинці. Учні мають залишити школу в супро­воді класного керівника. При цьому слід зачиняти вхідні двері, якими ніхто більше не користуватиметься.

Після сигналу тривоги директор школи повинен прибути до зазда­легідь визначеного місця збору учнів навчального закладу, куди надходитиме інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації.

Про всяк випадок потрібно також планувати додаткові заходи для ева­куації дітей-інвалідів та дітей із неврівноваженим характером.

Якщо під час тривоги класного журналу у вчителя не виявилося, тоді журнал необхідно якомога швидше доправити до місця збору, щоб провести повноцінну переклич­ку. Усі розмови та жарти під час здійснення евакуації дітям потрібно заборонити задля того, щоб зайвий шум не заважав дітям чути усі ко­манди та вказівки керівника групи.

На сходах під час руху діти з одно­го класу повинні триматися разом та організовано спускатися донизу по одній стороні сходів, друга сторона має бути вільною для руху учнів з інших класів, окрім випадку, коли сходи надто вузькі. Забороняється також випереджати групи учнів або окремих людей на сходах, що пря­мують до виходу.

Усі кухарі та прибиральниці, адміністративний та інший персонал за командою "Тривога" повинні не­гайно відбути до місця збору.

Без дозволу пожежної охорони за­бороняється будь-кому залишати місце зібрання чи повертатися до будівлі, що загорілася, окрім ви­падків, коли потрібно організовува­ти пошук людей у приміщенні.
ЗБІР. Місце збору повинно обира­тися заздалегідь. Кожен клас, що прибув до місця збору по тривозі, повинен зайняти визначене місце у строю і не може його змінювати без розпорядження директора. Місце збору слід визначати під накриттям чи в іншій будівлі.
ПЕРЕКЛИЧКА. Після прибуття класів до місця збору потрібно одра­зу здійснити перекличку. Бажано це робити за класним журналом, а кож­на відповідальна за евакуацію особа повинна особисто повідомляти ди­ректора про кількість евакуйованих.

Якщо когось немає, потрібно не­гайно розпочати пошуки відсутніх в усіх можливих місцях, де вони б мог­ли перебувати.

Начальника пожежної охорони, що прибув на місце події, повинен зустріти директор і проінформувати його про перебіг евакуації.
ІНСТРУКТАЖ. У перший день нав­чальної чверті або півріччя всі нові учні та члени персоналу мають бути ознайомлені з усіма можливими маршрутами евакуації.
НАВЧАЛЬНА ЕВАКУАЦІЯ. її слід проводити не менше одного разу за чверть. Записи про навчальну ева­куацію вносяться до журналу. Не можна допускати одноманітності у викладах на інструктажах.


План евакуації учнів і працівників у разі виникнення пожежі.
________________________________________________________________________

(назва закладу)

№	Назва дії	Порядок і послідовність дій	Посада, прізвище виконуючого
1	2	3	4
1	Повідомлення про пожежу	У разі виявлення пожежі необхідно повідомити про неї до пожежної частини по телефону. Підключити до роботи систему сповіщення, повідомити керівника навчального закладу
2	Евакуація учнів і працівників. Порядок евакуації при різних варіантах	Евакуацію учнів і працівників через коридори і запасні виходи необхідно починати з приміщення, де почалася пожежа, а також приміщення, якому загрожує поширення пожежі.
3	Перевірка кількості евакуйованих	Перевірити евакуйованих
4	Повідомлення про пункти розміщення евакуйованих	Направити всіх учнів і працівників у безпечне місце. Вказати адресу.
5	Гасіння пожежі обслуговуючим персоналом до прибуття пожежної частини	Гасіння пожежі організовується і проводиться негайно з моменту виявлення її працівниками навчального закладу. Для гасіння пожежі використовуються засоби пожежогасіння, які є в навчальному закладі.
6	Участь у гасінні пожежі до прибуття пожежної частини	Для зустрічі пожежної частини необхідно виділити працівника з обслуговуючого персоналу, який чітко проінформує начальника пожежної частини про евакуацію учнів і працівників з небезпечного місця, а також про те, в яких приміщеннях залишились люди

При загрозі виникнення затоплення

Необхідно:

• 
  оповістити та зібрати працівників, довести до їх відома обстановку та поставити завдання відповідно до розпорядження відділу НС;
  
• 
  привести в готовність органи управління;
  
• 
  видати попереднє розпорядження щодо організації всіх видів забезпечення можливих дій;
  
• 
  підготувати до евакуації мінімально необхідну кількість навчально-методичних посібників для продовження навчального процесу;
  
• 
  погодити з місцевим відділом НС послідовність та порядок евакуації із зони затоплення;
  
• 
  зосередити на верхніх поверхах навчально – методичні посібники для продовження навчального процесу в безпечному місці;
  
• 
  відключити електро-, паро-, газо-, водопостачання;
  
• 
  евакуювати учнів. працівників та вивезти навчально-методичні посібники для продовження навчального процесу в безпечному місці.
  

При снігових бурях, ураганах, смерчах та інших стихійних лихах

Отримавши попередження про можливі стихійні лиха, організувати виконання необхідних попереджувальних заходів:

• 
  укріпити окремі елементи будинку;
  
• 
  герметизувати приміщення;
  
• 
  підготовити засоби аварійного освітлення;
  
• 
  створити запас питної води, продуктів харчування;
  
• 
  на час бурі або інших стихійних лих заборонити вихід із приміщення.
  

При виникненні надзвичайних ситуацій епідеміологічного характеру

У разі виникнення і поширення групових та масових інфекційних

захворювань необхідно:

• 
  забезпечити виконання заходів, рекомендованих органами охорони здоров’я щодо профілактики попереджень інфекційних захворювань;
  
• 
  посилити контроль за учнями і станом їх здоров’я з метою активного виявлення хворих та дотримання гігієни та протиепідемічного режиму;
  
• 
  у разі нездужання учня або працівника негайно ізолювати його та організувати обстеження фахівцями лікувально-профілактичного закладу;
  
• 
  забезпечити захист продуктів харчування та питної води від зараження;
  
• 
  організувати лабораторну перевірку питної води та продуктів харчування;
  
• 
  щоденно проводити дезинфекцію приміщень, звернути особливу увагу на побутові об’єкти;
  
• 
  посилити контроль за регулярним профілактичним обстеженням працівників їдальні та буфету;
  
• 
  щоденно доповідати завідуючому рай(міськ) (ПТУ – обл. УО) про захворюваність у школі (ПТУ).
  

3.Надання першої допомоги. Дії у тяжких випадках.
Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпіло­му першу медичну (долікарську) допомогу. Затрим­ка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності, навіть до смерті потерпіло­го. Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки через відсутність таких ознак життя, як дихання та пульс.

Майже завжди травма трапляється раптово і ви­кликає в людини почуття безпорадності. Не всі зна­ють, що треба робити, як швидко визначити харак­тер і тяжкість травми. У таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно орга­нізувати надання першої допомоги до прибуття ме­дичних працівників. Швидкість і якість надання долі­карської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їхнім умінням використовува­ти підручні та спеціальні засоби. Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину в разі перелому, перев'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.

Є певна схема послідовності надання першої до­лікарської допомоги, з різними варіаціями вона при­датна у більшості ситуацій. Значно складніше нада­вати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. У такому разі не завжди потрібно відразу бігти за лікарем, інколи це просто неможливо зро­бити (на спортмайданчику, у лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утоплення, багаточисельні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя по­терпілого. Наприклад, у зазначених вище випадках у потерпілого мою не бути дихання, порушитися серцево-судинна діяльність аж до зупинки серця. У цьому разі завдання того, хто надає допомогу — негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання транспортування.

Схема послідовності дій під час надання першої долі карської допомоги.

1. 
   Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
   
2. 
   Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
   
3. 
   визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
   
4. 
   Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.
   
5. 
   Розпочати проведення необхідних заходів:
   

• 
  зупинити кровотечу;
  
• 
  зафіксувати місце перелому;
  
• 
  надати реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;
  
• 
  обробити ушкоджені частини тіла.
  

6. 
   Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.
   

7. 
   Повідомити керівників установи про те, що трапилось. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час — годину і навіть хвилини, особливо, якщо потерпі­лий втратив свідомість. Знання цього може допомог­ ти не тільки розпізнати характер ушкоджень, пра­вильно вибрати засоби надання допомоги, а й у майбутньому в умовах лікувального закладу правильно встановити діагноз.
   

Перше, що необхідно зробити для надання до­помоги, — винести (вивести) потерпілого з місця події (зі спортзалу; спортмайданчика, зупинити дію елект­ричного струму, винести з приміщення, в якому чад­ний газ тощо). Робити це потрібно обережно, нама­гаючись якнайменше турбувати потерпілого, особ­ливо з переломами хребта. У таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підси­лює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких, як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.
При деяких ушкодженнях і раптових захворюван­нях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, у разі термічних опіків чи поранень. Краще це зро­бити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) зі здорової частини тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або роз­різають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкод­женням кісток, коли необхідно швидко зупинити кро­вотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. У разі перело­му хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.
Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспорту­вання потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настелюють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користу­ватись брезентом, палаткою або іншими матеріала­ми, що не пропускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психоло­гічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота — це чинники, що допоможуть подолати наслідки
травми, нещастя. Неприпустимими є грубість, роз­дратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки тощо. Правильний психологічний
вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарською допомогою.


Комплекс заходів, що передбачають надання до­помоги на місці події, містить не тільки навчання пра­вилам поведінки, а й відповідне матеріальне забез­печення, до якого належать і аптечки першої допо­моги. Аптечки повинні розташовуватись у місцях найбільшого скупчення людей і на травмонебезпеч-них ділянках.
У спортзалі аптечку кладуть до спеціальної шафи, під час роботи на спортмайданчику аптечку трима­ють у сумці або місці, зручному для переноски. Стан і укомплектованість аптечки необхідно обов'язково перевіряти, звертаючи увагу на термін зберігання ліків. В аптечці завжди повинні бути засоби для на­дання першої допомоги в разі дрібних поранень: роз­чин йоду, борна кислота, марганцевокислий калій, перев'язочний матеріал.

№ з/п	Найменування медичних засобів і медикаментів	Призначення	Кількість
1	Індивідуальний перев'язочний антисептичний пакет	Для накладання перев'язок	3 шт.
2	Бинти	Те саме	3 шт.
3	Вата (в пакетах)	Те саме	2 шт.
4	Джгут	Для зупинки кровотечі	1 шт.
5	Настоянка йоду	Для обробки ран, поранень на шкірі	1 флакон або 10 ампул
6	Нашатирний спирт	Застосувати під час знепритомнення, накапати на вату 2—3 краплі і піднести до носа потерпілого	1 флакон або 10 ампул
7	Розчин (2—4 %) борної кислоти	Для промивання очей, для примочок . на очі в разі ос опіків електродугою, два полоскання рота при опіках лужними сполуками.	1 флакон 250 мл
8	Вазелін	Для обробки шкіри при опіках 1 ступеню	1 тюбик
9	Валідол	Застосувати в разі серцевого болю по одній табл. під язик до повного розсмоктування	1 тюбик